Комунікаційна кампанія "Ти як?"

Що робити, коли нервуєш або відчуваєш стрес?

Наша психіка дуже вразлива і може зазнати ушкоджень під впливом стресу. І як не існує спільного для всіх діагнозу, чи це серйозна депресія або легка нервозність, так немає і придатного для всіх способу лікування.

Втім, є методи, які принаймні допоможуть послабити стрес і тривожність, поліпшити твоє психічне самопочуття, знизивши навантаження на психіку.

• Контролюй своє дихання.

Досить часто, коли ми надто зациклені на своїх думках, стрес змушує нас втрачати контроль над собою, впадати в тривогу і навіть паніку, і добрий спосіб перервати це – зосередитися на диханні. Вдихай глибше, намагаючись звертати увагу на те, як ти дихаєш, і зберігай спокій, щоби тривоги не вивели тебе з рівноваги, викликавши напад паніки.

• Назви свої емоції.

Розпізнай, що саме ти відчуваєш: тривогу, злість, напругу тощо. Усвідомлення емоцій допомагає краще з ними впоратися.

• Обмеж негативні подразники.

Якщо можеш – вимкни новини, відклади телефон або вийди з переписки. Більше перебувай у русі.

Щоденний рух - це ключ до ясного розуму та внутрішньої рівноваги. Чим більше ми рухаємося, тим краще працює наша психіка і тим легше справлятися з емоційними навантаженнями. З біологічної точки зору ми, як мисливці та збирачі, створені для руху – щодня нам потрібно вирушати на пошуки їжі, а потім повертатися назад. Тому якщо сидіти за столом весь день, витрачаючи всю енергію на роботу голови, ми начебто відключаємося від тіла. Потрібно влаштовувати собі регулярні перерви, щоб рухатися – це вплине на ефективну роботу мозку.

• Спілкуйся з людьми.

Поговори з кимось, поділись своїми переживаннями. Слова вголос часто зменшують напругу. Багато хто неохоче розмовляє з сім'єю та друзями про психологічні проблеми. Відверта розмова стане важливим кроком, адже тоді ти зможеш говорити те, що думаєш – на противагу звичайному «все добре», коли насправді все відстій. Хочеш вір, хочеш ні, але вічний позитив має свої негативні наслідки. Наприклад, якщо ти сумуєш за кимось близьким, а твій девіз – мислити позитивно, забути про все і жити далі, усередині тебе залишиться потреба дати вихід скорботі. Дуже важливо дозволити собі відчувати повну гаму емоцій. Якщо іноді ти дозволяєш собі сумувати, то сум минає швидше.

• Склади свій режим дня.

Встановлення регулярного режиму дня сприятливо впливає на психіку, дозволяє створити стабільність, контроль та передбачуваність у житті, відчувати внутрішню безпеку. Крім того, регулярність режиму дня сприяє формуванню регулярних ритмів сну та неспання, що є важливим для забезпечення високої ефективності життєдіяльності та розвитку інтелектуальних здібностей.

• Зв’язок із природою.

Часте проведення часу на природі та прогулянки серед дерев допомагають відновити природний баланс нашого організму. Стрес, тривожність, глобальні проблеми, міське життя, постійна активність у соцмережах – все це викликає напругу, і відпочинок від такого навантаження, навіть якщо це просто час, проведений на природі, дуже корисний для нашого фізичного та психічного здоров'я.

• Допомагай.

Іноді ми зациклюємося на своїх проблемах і не бачимо, що відбувається навколо, і тоді можливість допомогти іншим людям дозволяє поглянути на ситуацію з іншого боку. А ще це сприяє виробленню ендорфінів, покращуючи наше самопочуття. Можна зайнятися благодійністю або просто написати комусь і дізнатися, чи не потрібна допомога. Те, що дуже просто для нас самих, може бути дуже складним для інших людей, але ти не дізнаєшся про це, якщо не запитаєш. Допомога іншим дозволить тобі в глибині душі відчути причетність.

• Твори.

Приділили час заняттям, що зміцнюють зв'язок між лівою та правою півкулею мозку. З віком люди забувають, що означає просто радіти життю, грати та вигадувати ігри, як ми робили у дитинстві. Тому корисно знаходити час на творчі заняття – малювання, заняття музикою, співи, танці, проєктування, будівництво, готування чи декорування. Якщо твій психічний стан бажає кращого, творчість допоможе тобі знайти зцілення, виявивши себе новим способом.

• Відчуй подяку.

Нарешті, згадай про дрібниці, в яких все добре, і відчуй подяку за них – адже їх так легко випустити з уваги, думаючи лише про проблеми, про те, що не виходить і в чому нам потрібно стати кращими. Так ми забуваємо про добрі речі і про те, які ми щасливчики – поки не втратимо те, що приймали як належне. Запитай себе: за що ти вдячний долі? Таких речей може бути більше, ніж ти думаєш».

• Прийми те, що не можеш змінити.

Не все в житті підконтрольне. Іноді краще дозволити собі просто «бути», а не «виправляти».