Сьогодні, 2 квітня, у світі відзначають День поширення інформації про аутизм. Цей день було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН. Аутизм – це стан, який виникає через порушення розвитку головного мозку. Також такий стан характеризується вродженим дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. В кожної людини аутизм проявляється по-різному: від легкої до важкої форми. В більшості випадків цей стан проявляється у перші 5 років життя. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдаровані, але щоб навчитись чомусь простому їм необхідно багато часу. Симптоми та ознаки аутизму: Порушення соціальної взаємодії і взаємовідносин. • Значні проблеми в розвитку навичок невербального спілкування, наприклад, нездатність адекватно використати погляд очі-в-очі, виразу обличчя, поз і жестів тіла. • Невміння розвинути дружні стосунки з дітьми такого ж віку. • Невміння розділити задоволення, захоплення або досягнення з іншими. • Недолік співпереживання. Людям з аутизмом, важко зрозуміти почуття інших людей, наприклад, біль або смуток. Рідко шукають або використовують підтримку інших людей. Вербальне і невербальне спілкування. • Дитина набагато пізніше вчиться або взагалі не може навчитися говорити. • Їй важко почати розмову, а також важко продовжувати розмову, після того, як вона вже почалася. • Стереотипне і повторюване використання мови. Люди з аутизмом, дуже часто знову і знову повторюють одну і ту ж раніше почуту фразу (эхолахія). • Їм важко зрозуміти свого співрозмовника. Можливо, не розуміння оберненої мови. Можуть сприймати сказане буквально, тобто не розуміти гумор і деякі мовні звороти. Обмежені типи поведінки, інтереси, що повторюються або стереотипні, у видах діяльності і іграх. • Незвичайна концентрація уваги на частинах. Маленькі діти з аутизмом, часто фокусують увагу не на цілій іграшці, а на її деталях, наприклад, їх цікавлять колеса на машині, замість того, щоб грати з цілою іграшкою. • Захопленість певними темами. Наприклад, діти старше і дорослі, можуть розважатися за допомогою відео ігор, ігор з картами або номерними знаками на автомобілі. • Необхідність в одноманітності і певному режимі. Наприклад, дитина з аутизмом, може завжди їсти хліб перед тим, як з’їсти салат, може наполягати, щоб щодня його везли в школу по одному і тому ж маршруту. • Стереотипні механічні рухи, що повторюються. Симптоми аутизму в дитинстві: Симптоми аутизму зазвичай першими помічають батьки або ті, хто дивиться за дитиною, перші три роки. Батьки часто починають турбуватися, коли їх дитина не любить, щоб її обіймали; не зацікавлена в певних іграх, наприклад, гра в «ку-ку», не починає говорити. Іноді дитина починає говорити, як і усі інші діти, а потім втрачає набуті мовні навички. Часто здається, що дитина, що страждає аутизмом не чує, а іноді може здаватися, що вона чує видалені фонові звуки, наприклад, гудок потягу. При ранньому і інтенсивному лікуванні більшість дітей покращують свої здібності стосунків з оточенням, спілкуванні і у міру дорослішання можуть обійти себе. На противагу поширеному міфу про дітей з аутизмом, дуже небагато з них живуть в повній ізоляції або “живуть у своєму власному світі”. Причини виникнення раннього дитячого аутизму (РДА) різноманітні: • деякі автори вважають, що основна роль у виникненні цього синдрому належить спадковим факторам. Так, у 85% батьків, діти яких страждали аутизмом , виявлені «шизоїдні» риси. Це були замкнені, відгороджені від зовнішнього світу, з ознаками емоційної холодності люди, схильні до рутинного порядку в домі; • пошкодження головного мозку на різних етапах розвитку (різноманітні інфекції такі як краснуха під час вагітності або вірусний інфекційний герпес протягом перших років життя, або органічні пошкодження мозку під час пологів або в перші роки життя дитини). Залишається невідомим, що ці соматичні розлади мають спільного. Вважається, що вони порушують функції мозку, необхідні для нормального соціально-комунікативного розвитку та розвитку уяви. • збіг двох факторів: спадковість та раннє органічне пошкодження головного мозку. Правила роботи з аутичними дітьми: • приймати дитину такою, якою вона є; • вірити у свої сили й набратися терпіння; • робота щодо коригування повинна бути особливо інтенсивною на початкових етапах, тому не марнуйте часу й починайте заняття; • аутичним дітям складно пристосовуватися до мінливих умов, тому намагайтеся зробити їх максимально однаковими вдома та у садку; • враховувати інтереси дитини; • суворо дотримуватися певного режиму і ритму життя дитини; • виконувати щоденні ритуали (вони забезпечують безпеку дитині); • навчитися уловлювати щонайменші вербальні і невербальні сигнали дитини, що свідчать про її дискомфорт; • частіше бути присутнім у групі, де займається дитина; • якомога частіше розмовляти з дитиною; • терпляче пояснювати дитині значення її діяльності, використовуючи чітку наочну інформацію (схеми тощо);
• запобігати перевтомлюваності дитини. Якість корекційної роботи з аутичними дітьми залежить від своєчасно наданої допомоги. Отже, якщо Ви маєте сумніви стосовно розвитку Вашої дитини – зверніться до психолога або дитячого психіатра.
Comments